Професорка університету Коннектикуту Кейт М. Беліцці пояснює, які упередження заважають бути об’єктивними.
“Факти понад усе” – такий слоган брендингової кампанії CNN, яка стверджує, що “після встановлення фактів можна формувати думку”. Проблема в тому, що, хоча воно і звучить логічно, це привабливе твердження є помилкою, не підкріпленою дослідженнями.
Дослідження в галузі когнітивної психології та нейронауки показали, що в питаннях політики часто відбувається прямо протилежне: люди формують свою думку на основі емоцій, таких як страх, презирство і гнів, а не спираючись на факти. Нові факти часто не змінюють їхньої думки.
Я вивчаю розвиток людини, громадське здоров’я та зміну поведінки. У своїй роботі я на власному досвіді переконався, як важко змінити чиюсь думку і поведінку, коли люди стикаються з новою інформацією, що суперечить їхнім переконанням.
Ваш світогляд, включно з переконаннями та думками, починає формуватися в дитинстві, коли ви соціалізуєтеся в певному культурному середовищі. Він зміцнюється з часом під впливом соціальних груп, до яких ви належите, засобів масової інформації, які ви споживаєте, і навіть того, як функціонує ваш мозок. Воно впливає на те, що ви думаєте про себе і як ви взаємодієте зі світом.
Для багатьох людей виклик, кинутий світогляду, сприймається як атака на їхню особистість і може змусити зробити свою позицію жорсткішою. Ось деякі дослідження, які пояснюють, чому чинити опір змінам у своєму мисленні – це природно, і як можна навчитися приймати ці зміни легко і просто.
Відмова від того, що суперечить вашим переконанням
В ідеальному світі раціональні люди, які зіштовхнулися з новими доказами, що суперечать їхнім переконанням, оцінили б факти і відповідним чином змінили б свої погляди. Але, як правило, в реальному світі все йде не так.
Частково в цьому винна когнітивна упередженість, яка може спрацювати, коли люди стикаються з доказами, що суперечать їхнім переконанням. Замість того щоб піддати свої погляди переоцінці, люди схильні відкидати докази, що не вписуються в картину. Психологи називають це явище наполегливістю переконань. Кожна людина може стати жертвою такого вкоріненого способу мислення.
Перед обличчям фактів, – чи то в новинах, соціальних мережах, чи то в розмові віч-на-віч – які вказують, що їхні переконання хибні, люди відчувають загрозу. Ця реакція особливо сильна, якщо ці переконання стосуються політичної та особистої ідентичності. Якщо одне з ваших стійких переконань піддається сумніву, це може виглядати як напад на вас.
Зіткнення з фактами, які не відповідають вашому світогляду, може викликати зворотний ефект, який зрештою може зміцнити вашу первісну позицію і переконання, особливо під час вирішення політично гострих питань. Вчені виявили цей феномен у низці досліджень, зокрема щодо політики пом’якшення наслідків зміни клімату і ставлення до дитячих щеплень.
Зосередженість на тому, що підтверджує ваші переконання
Існує ще одне когнітивне упередження, яке може перешкодити вам передумати, – упередженість підтвердження. Це природна тенденція шукати інформацію або інтерпретувати речі таким чином, щоб вони підтверджували ваші наявні переконання. Спілкування з однодумцями та ЗМІ посилює це явище. Проблема упередженості підтвердження полягає в тому, що вона може призвести до помилок у судженнях, оскільки заважає вам об’єктивно поглянути на ситуацію з різних боків.
Опитування Gallup 2016 року є чудовим прикладом такої упередженості. Усього за два тижні, період, що охоплює вибори 2016 року, і республіканці, і демократи кардинально змінили свою думку щодо стану економіки в протилежних напрямках.
Але в економіці не сталося нічого нового. Змінилося лише те, що було обрано нового політичного лідера від іншої партії. Підсумки виборів змінили інтерпретацію респондентами результатів опитування про стан економіки. Упередженість підтвердження призвела до того, що республіканці оцінили її набагато вище, оскільки тепер біля керма буде їхній хлопець, а демократи – навпаки.
Свідома перепрошивка мислення не допоможе
Когнітивні упередження – це передбачувані особливості мислення людей, які можуть перешкодити вам об’єктивно зважити докази та змінити свою думку. Деякі з основних способів роботи вашого мозку в цьому питанні також можуть працювати проти вас.
Мозок запрограмований на те, щоб захистити вас, у результаті це може призвести до зміцнення переконань, навіть якщо вони помилкові. Перемога в дебатах або суперечці викликає приплив гормонів, включно з дофаміном і адреналіном. Вони сприяють відчуттю задоволення, яке ви отримуєте під час сексу, їжі, катання на американських гірках – і так, перемоги в суперечці. Такий приплив сил змушує вас почуватися добре, можливо, навіть невразливим. Багато людей хотіли б відчувати це почуття частіше.
До того ж у ситуаціях сильного стресу виробляється інший гормон – кортизол. Він може порушити перебіг складних розумових процесів, розум і логіку – те, що психологи називають виконавчими функціями вашого мозку. Активізується мигдалеподібне тіло мозку, яке контролює вроджену реакцію “бий або біжи”, коли ви відчуваєте загрозу.
Коли йде вироблення гормонів стресу, люди, як правило, підвищують голос, відсторонюються і перестають слухати. Якщо ви перебуваєте в такому стані, вам важко вислухати іншу точку зору. Бажання мати рацію у поєднанні із захисними механізмами мозку роблять зміну думки та переконань набагато важчою, навіть за наявності нової інформації.
Неупередженості можна навчитися
Попри когнітивні упередження та біологію мозку, через які важко змінити думку, існують способи обійти ці природні звички.
Працюйте над тим, щоб зберігати неупередженість. Дозвольте собі дізнаватися нове. Шукайте точки зору на проблему з різних боків. Намагайтеся формувати і змінювати свої судження на основі точних, об’єктивних і перевірених фактів.
Не дозволяйте собі піддатися впливу винятків. Наприклад, думка численних лікарів і фахівців організацій громадської охорони здоров’я про те, що вакцини безпечні й ефективні, варта більшого, ніж думка одного маргінального лікаря в інтернеті, який стверджує протилежне.
Будьте обережні з повтореннями, оскільки повторювані заяви часто сприймаються як більш правдиві, ніж нова інформація, незалежно від того, наскільки неправдивим може бути твердження. Маніпулятори в соціальних мережах і політики занадто добре це знають.
Подання фактів у спосіб, який не несе в собі конфронтації, дозволяє людям оцінювати нову інформацію, не відчуваючи, що на них нападають. Образа інших і припущення, що хтось неосвічений або дезінформований, незалежно від того, наскільки помилковими можуть бути їхні переконання, змусить людей, на яких ви намагаєтеся вплинути, відкинути ваш аргумент. Замість цього спробуйте ставити запитання, які змусять людину засумніватися в тому, у що вона вірить. Хоча думка може зрештою не змінитися, шанси на успіх вищі.
Визнайте, що схильність до упередженості є в кожного, тому з повагою прислухайтеся до думки інших. Глибоко вдихніть і зробіть паузу, коли відчуєте, що тіло рветься в бій. Пам’ятайте, що це нормально – іноді помилятися. Життя – це процес зростання.