Людині важливо і потрібно бувати в ментальному світі. Занурення вглиб себе дає відчуття гармонії та ясності розуму. Медитація – інструмент, який дає змогу досліджувати себе.
Медитація – це спрямований потік уваги. Спрямовувати увагу можна куди завгодно: всередину на відчуття, на дихання або в точку на стелі. Тобто в буквальному сенсі можна сидіти, дивитися в білу стіну і медитувати: для цього потрібно концентруватися на чому-небудь. Яку ви при цьому займаєте позу і куди дивитеся значення не має.
Медитація навчить розслаблятися, не відволікатися, зупиняти “жуйку з думок”. Згодом людина, яка медитує, вчиться не звертати уваги на малозначні думки в голові й концентруватися на важливому.
Якщо медитувати самостійно не виходить, можна звернутися по допомогу. Тим, хто ніколи раніше не медитував, буває важко почати: то вухо свербить, то ніс, у голову спадають різні думки, все навколо заважає і відволікає, що робити неясно. Найпростіше знайти ведучого, голос якого подобається, і медитувати разом із ним під запис голосу або наживо.
Про ментальний світ
Мозок – особливим чином влаштована частина простору, яка перетворює простір на образи. Перебуваючи в цьому просторі, заплющуючи очі, людина керує деталями цього простору.
Наприклад, у фізичному світі цеглини падають тільки вниз, а у світі, який створив мозок, цеглини падають так, як ми цього хочемо. Мозок – перетворювач, який дозволив людям створити ментальний світ.
Більшу частину часу ми живемо в ментальному світі. Коли ми дивимося на світ навколо, то отримуємо зображення. Зображення розсипається, коли імпульс передається через зоровий нерв у мозок. Імпульс входить у головний мозок і розсипається багаторазово по всій корі. Виходить, що зображень фізичного світу немає, але ми їх бачимо. Усе, що ми бачимо, – синтез нашого мозку, який будується на отриманому досвіді.
Коли та навіщо люди почали медитувати
У людей, які жили 40 тисяч років тому в печерах Кро-Маньйона, на території сучасної Франції, не було писемності. Вони спілкувалися за допомогою звуків. Але ментальний світ існував уже тоді. Тоді людям не заважали відволікаючі чинники: у них не було ні книг, ні фільмів, ні інтернету. Вони заплющували очі, занурювалися в себе і “подорожували”.
У сучасному світі здатність розглядати себе зсередини частково загубилася. Раніше людьми рухала цікавість: вони отримували поживу для роздумів, досліджуючи себе. Зараз люди відволікаються і менше цим займаються. З’явився розрив між ментальним світом і фізичним світом, між матеріальним і духовним.
Регіону Інду і Гангу приписують зародження медитативних технік. Релігійно-філософські системи Індії насичені зануренням людини в ментальний світ. Технологія занурення в себе сповідувалася однією з ортодоксальних релігійно-філософських шкіл Індії – йогою.
Про медитацію
Медитація – це психічне зусилля: людина в стані неспання зосереджується на зовнішньому або внутрішньому об’єкті. Така концентрація веде до відчуття цілісності: людина зливається з об’єктом, який досліджує всередині себе. У результаті практики медитації з’являється відчуття гармонії.
Медитація буває глибинною та змістовною. Під час глибинної медитації людина звертається до своїх внутрішніх образів і знаходить відчуття порожнечі. Змістовна медитація домагається того ж, але робота відбувається із зовнішнім об’єктом.
Наприклад, ви лежите на траві, дивитеся на хмари і захоплюєтеся процесом: спостерігаєте, як пливуть хмари, як майорять, як трансформуються. У якийсь момент ви забуваєте, де перебуваєте. Це означає, що медитація вже йде: через зовнішній фізичний об’єкт ви працюєте з внутрішнім станом.
Для того щоб медитувати, не обов’язково сидіти нерухомо в позі лотоса – медитація може бути активною, наприклад, під час бігу або танцю.
Медитувати можна де завгодно: вдома, обклавшись пахощами, в офісі в оточенні колег або в заторі. Зосередитися на чомусь на дорозі або в офісі буде складніше, але поступово можна навчитися “відключати” зовнішній світ.
Якщо не знаєте, з чого почати, почніть зі сканування тіла знизу вгору. Якщо медитуєте вдома, спробуйте заплющити очі, за кермом очі заплющувати не варто.
Що там із мозком
Медитація буде особливо корисна тим, кому важко розслабитися: під час медитації в мозку посилюється альфа-ритм, а він зазвичай переважає саме тоді, коли людина розслаблена. Розслаблення прийде з досвідом: часті практики медитації навчать розслаблятися швидко і глибоко. Ефект зберігається і після завершення медитації: стан залишається в мозку ще якийсь час.
Альфа-ритм легко розтривожити: досить кинути на підлогу монетку, у мозку одразу ж почнеться аналіз, і альфа-ритм зникне. Досвідчені медитанти занурюються в медитацію так глибоко, що не реагують на зовнішні подразники.
У стані глибокої медитації в людини в мозку з’являються альфа-тета гойдалки: альфа-ритм змінюється тета-ритмом. Тета-ритм зазвичай виникає, коли мозок вирішує складні завдання. Тобто під час медитації в мозку відбувається робота. Яка це робота, залежить від наміру: часто перед початком медитації практикуючий формує намір. Намір формують у теперішньому часі: так, ніби це вже сталося.
У досвідчених медитантів під час практики в мозку з’являється швидкий альфа-ритм частотою 10-12 коливань на секунду. Швидкий альфа-ритм передає стан уваги та зануреності, повільний ритм частотою 7-9 коливань орієнтований на запам’ятовування. Регулярна медитація покращує пам’ять і увагу.
У тих, хто регулярно практикує медитацію, активізується ділянка острівця Cortex Insula всередині скроневої ділянки. Cortex Insula активується, коли людина співпереживає іншим. Активація острівця допоможе розвинути емпатію, здатність розуміти стан іншої людини. Що краще ми розпізнаємо емоції інших людей, то простіше вести переговори і спілкуватися.
У медитантів збільшується щільність сірої речовини в острівці та гіпокампі. Поки людина медитує, у неї збільшується потужність зв’язків між нейронами. Чим більше зв’язків, тим більшими можливостями володіють ділянки мозку. В області острівця за 8 тижнів регулярних практик медитації збільшується товщина кори – утворюється більше нервових клітин. Мозок швидше і краще обробляє інформацію, легше приймає рішення.
Навіщо медитувати
- Тренується концентрація та увага.
- Тіло і мозок розслабляються.
- З’являється здатність “відключати” звуки зовнішнього світу.
- Покращується пам’ять.
- Розвиваються емпатія та навички комунікації.
- Прокачується мозок.
- Приходить відчуття гармонії.