Як казав майстер Угвей у Кунг-фу Панді:
Випадковості не випадкові.
За останні кілька років я остаточно повірив у цю теорію. Можливо, що це якесь магічне мислення – але якщо воно сильно спрощує життя, то чому б і ні.
Якщо взяти за основу постулат “нічого не випадкове”, то отримуємо просто математичний наслідок:
Я можу використати генератор випадкових чисел, і його вибір буде не випадковий.
Тобто, випадковий технічно, але не випадковий конкретно для мене… Мозок починає закипати, тому швидко біжимо далі.
- Крок убік. Кількість виборів, які потрібно здійснювати щодня – величина чимала. Від вибору футболки до фільмів і книжок. Додамо ще мільйон управлінських рішень і отримуємо нескінченну необхідність приймати рішення протягом дня. Помітив по собі, що це досить виснажливо.
- Крок в інший бік. Усі свіжі завдання/питання здаються нам більш важливими і цікавими, ніж старі. Це вже давно перевірили та довели всілякі розумні дядьки типу Канемана.
Повернемося до рандому (який нерандомний). Поєднавши все це добро в один коктейль (збовтати, але не змішувати), у мене вийшов такий ось нехитрий алгоритм:
- Усі вхідні буферизуємо в списки. Наприклад: список книг для читання, статей, фільмів, список (раптово) завдань.
- Наступний пункт зі списку завжди вибираємо через рандом.
- PROFIT
Ви просто згадайте, скільки разів вам траплялася книжка, яку ну ось прям потрібно неймовірно як обов’язково прочитати, а потім з’являлися все нові й нові книжки? А до вихідної книги руки вже ніяк не доходять.
Ось якраз вибираючи випадковим чином, з’являється шанс дістати найважливішу книжку з самого дна. А якщо вона вже не важлива, то навіщо взагалі витрачати на неї час.
Цю історію трохи складніше застосовувати до завдань, оскільки в них є пріоритет. Але в будь-якій купі завдань є купка поменше з рівним пріоритетом – а їх уже можна рандомізувати. Особливо з огляду на те, що вам буде випадати саме те, що потрібне в цей момент (it’s a magic, Harry!).
А ви помічали за собою цю магію випадкової невипадковості?