Якщо ви власник бізнесу, керівник високого рівня або потихеньку рухаєтеся в цьому напрямку, найімовірніше, вам знайомий цей стан.
Я за собою помічаю такі моменти. Напишіть у коментарях, якщо і ви впізнаєте себе в них.
Момент №1
З одного боку, на корпоративних заходах я не можу знайти собі місця. Навіть якщо відриваюся на танцмайданчику і п’ю …дцатий келих вина, все одно є відчуття відстороненості. Якщо ти на самому верху ієрархії – ніяк не влитися у веселу тусу лінійних співробітників. Тільки якщо як Венсдей з її шикарним танцем.
З іншого боку, хочеться дати команді відпочинок. Якими б дружними ви не були, присутність “начальства” завжди напружує.
Момент №2
Немає з ким поговорити про свою команду. Досить дивно скаржитися розробнику на конфлікти з відділом продажів (якщо що, всі персонажі вигадані). Знову ж таки, просто неможливо прийти до співробітників і розповісти “як мене все заї… втомило”.
Керівник – це захист і опора. Показувати свою втому від бізнесу – просто фатально. Якщо керівник не мотивований, то з якої радості команда має тягнути?
Проте будь-який керівник – людина (раптово). І бувають дні, коли хочеться взяти та піти в гори. Велике везіння, якщо є партнери, та ще й такі, з якими можна поговорити. Але зазвичай доводиться все розрулювати самостійно.
А ще бувають ситуації, коли ну ось дуже потрібен чарівний стусан (також відомий як “холодний душ”). Сильний, потужний і нещадний. А де його взяти, якщо ти найголовніший? Проблема…
Я все це сильно відчув на собі, коли залишився один в управлінні компанією. Спочатку ти вантажиш дружину (поки не починають уникати зустрічей із тобою). Потім усіх, до кого можна дотягнутися (привіт продавчині з “АТБ”).
У мене ці страждання вилилися в конкретне рішення – з’явився ментор. Людина, яка досягла значно більше за мене і перебуває не всередині моєї компанії. Ось тут стусан і протверезний душ тобі забезпечений. Понити ментору теж можна, але це краще до психолога: вийде набагато дешевше й ефективніше.
Усе це до того, що якщо ми з вами відчуваємо подібну екзистенціальну порожнечу – це нормально. Усі ті, хто керує бізнесом або забрався вище кар’єрними сходами, у цьому живуть. Не впевнений, що така самотність може минути, але навчитися з нею жити і отримувати силу цілком можна.
А відриватися без задніх думок будемо в колі своїх друзів.