В it-сфері все ще немає освітніх інститутів, що викликають безумовну довіру. Так що ні для кого не секрет: при виборі співробітника зараз не враховується диплом про вищу освіту, і, навпаки, дуже сильно котирується професійний досвід. Досвід – безперечна перевага.
Тим не менш, я багато разів бачив, як великий досвід змушував людину закриватися від несподіваних проблем і нових тенденцій.
Це підтвердив і професор менеджменту Дартмутського коледжу Сідні Фінкельштейн, який вивчив роботу керівників різних компаній і з’ясував, що наявність досвіду може бути не тільки перевагою – а може й реально заважати роботі.
Він виділив сім ознак пастки досвіду:
- Ти не знайомий з новими технологіями і підходами, що виникають у твоїй галузі.
- Коли тебе просять пояснити, чому ти або твоя компанія працюють саме так, ти відповідаєш: “так прийнято”.
- Приймаючи рішення, ти більше намагаєшся уникнути ризиків, ніж використовувати можливості.
- Ти помічаєш, що колеги спілкуються по роботі не так, як тобі звично: через месенджери замість пошти або з телефону замість комп’ютера.
- Ти намагаєшся вирішувати нові проблеми старими методами.
- Замість пропозиції принципово нових ідей ти пробуєш відточити старі.
- З твоєї команди молодь йде частіше, ніж з інших команд.
Застояний досвід перетворюється на самовпевненість, те, що і називається пасткою досвіду. Керівник стає зашореним, а потім і вразливим навіть у своїй професійній темі.
Звикаючи вважати себе експертами, ти починаєш мислити вже – і в повсякденній роботі, і в кризові моменти. Тобі стає все складніше визнавати свої помилки і провали, а це перешкоджає розвитку. Ти дистанціюєшся від” нижчестоящих”, і це заважає завоювати їхню довіру і підтримку.
В результаті, коли компанія буде змінюватися (а вона буде змінюватися), тебе обійдуть або витіснять більш цілеспрямовані колеги: новачки, які не зупиняються в пізнанні нового, або навіть алгоритми, що виконують механічну роботу швидше і краще тебе. Згодом той самий досвід, який привів до успіху, заведе в глухий кут.
Що ж робити?
- Засумнівайся у своєму досвіді. Що змушує експертів наполегливо триматися за свої погляди? Самолюбство і бажання зберегти звання кращого у своїй області. Щоб вийти з порочного кола, перестань вважати себе експертом, Стримай марнославство і нагадуй собі, що ти не можеш знати все. Намагайся відзначити заслуги кожного, не піддаючись спокусі привласнити собі чужі лаври. Вислуховуй пропозиції співробітників, а не вказуй їм, що робити.
- Шукай нові ідеї. Вчитися – значить відкриватися новому. Але якщо ти вже експерт, то напевно відчуєш спокусу розслабитися і відгородитися від інтелектуальної суєти: оточуючі не перевіряють тебе на міцність так часто, як раніше (тому що не можуть або не хочуть), тобі більше не потрібно постійно підтверджувати свій авторитет і статус. Частою причиною творчого та інтелектуального застою стає природне бажання оточити себе однодумцями – тими, хто думає так само, як ти. Вихід в тому, щоб залучати до роботи людей з принципово іншим професійним або галузевим бекграундом.
- Експериментувати. Такі управлінці не просто не помічають нові ідеї – вони перестають експериментувати, ризикувати, вчитися новому і врешті-решт терплять крах. Важливо розширювати свою зону комфорту – навіть якщо боїшся втратити обличчя. Частіше став перед собою творчі завдання і не чекай, поки хтось інший змусить тебе експериментувати.
Пастка досвіду підстерігає нас всюди – але її можна обійти, якщо змінити уявлення про себе як про експерта, регулярно переглядати свої погляди, прислухатися до колег і до тих, хто мислить інакше, знайти приклади для наслідування, ставити перед собою нестандартні завдання і витягувати уроки з помилок.
Залишаючись експертом, ти можеш навчитися дивитися на світ очима новачка, щоб вийти на новий рівень творчості та ефективності.