Що ви пам’ятаєте зі шкільної програми? Вірші Шевченка? Таблицю множення? Дати історичних битв? Можливо. Але б’юся об заклад, що найбільше в пам’яті залишилися стосунки між людьми: друзі чи вороги, класний керівник, перше кохання…
Влітку моя дружина стала кураторкою письменницького онлайн-марафону. Коли вони з колегами проаналізували причини, через які подавали на нього заявки учасники з усієї країни та з-за кордону, виявилося, що їхньою мотивацією було не лише бажання добре писати, а й познайомитися з однодумцями.
Нічого дивного: ще Арістотель стверджував, що людина є суспільна тварина, – і сучасні люди готові вкладати свої ресурси, час і гроші в нетворкінг, або, як я його визначаю, налагодження зв’язків для взаємовигідної співпраці.
Фасилітатору необхідно враховувати цю початкову потребу у своїй роботі. Можна підготувати прекрасний за змістом семінар або стратегічну сесію, але саме чітко спланований нетворкінг:
- забезпечить довірчу атмосферу на заході;
- включить учасників у робочий процес;
- виявить, чим вони можуть бути корисними одне одному в професійній сфері;
- закладе основу для подальшого партнерства між ними;
- нарешті, підвищить лояльність до самого фасилітатора і принесе йому нові замовлення.
На невеликих тренінгах організувати простір для спілкування нескладно: достатньо обрати з безлічі методик на кшталт роботи в парах із подальшим перехресним представленням учасниками одне одного, “швидких побачень” або обговорення відповідей на запитання в малих групах зі змінною чисельністю та складом учасників.
Але що робити, коли вас запросили на фасилітацію зустрічі на 50, 100, 200 осіб?
Перший крок – розрядити обстановку. Одного разу на молодіжному форумі на нашому напрямку зібралося понад 300 учасників із різних регіонів. Ведучі короткої вступної сесії запитували публіку про рідне місто, знак зодіаку, улюблений колір тощо, і просили підіймати руки тих, хто міг відповісти ствердно. Так відбувся перший візуальний контакт між учасниками.
Взаємодія важлива з будь-якою аудиторією. На бізнес-конференції торік нас спонукали до розмови з сусідами ліворуч і праворуч і запитували, хто з нас уже використовував ту чи іншу Інтернет-технологію, а хто стояв у черзі до першого в Україні закладу “МакДональдз” (я виявився єдиним), тобто фасилітатори вміло чергували професійні запитання з питаннями, що знімають напругу. Усе це розкріпачило присутніх і налаштувало на позитивний лад.
Однак, навіть якщо поверхневе знайомство вдалося, не варто розраховувати, що організація подальшого спілкування не потребуватиме додаткових ресурсів і що додавання до чергового кава-брейку слова “нетворкінг”, яке нічого не змінює по суті, врятує становище: роздратування гостей зростатиме, і вони повернуться до зали обдуреними в очікуваннях.
Фасилітатор може допомогти створити умови, що спонукають до спілкування, кількома простими способами, які я сам нерідко застосовую у своїй практиці:
- Наприкінці попередньої сесії оголосіть, що перерва, яка настає, включатиме нетворкінг.
- Заздалегідь попросіть персонал розставити столи так, щоб учасники, які не знайомі один з одним, могли зібратися за ними по троє або по четверо.
- Запропонуйте учасникам список професійно орієнтованих запитань для початку розмови:
Що ви думаєте про минулу сесію? Чим займається ваша компанія? Чому ви вирішили прийти на захід?
Можна записати запитання на картках і покласти їх тильною стороною догори: так учасники, якщо їм це необхідно, наосліп виберуть тему для розмови за своїм столом.
- Оскільки не всі учасники захочуть спілкуватися особисто, потрібно відвести місце для візитівок, наприклад, поставити стінку зі шпильками (кнопками) або глибокі тарілки.
- Для творчих людей підійдуть фліпчарти для малювання та графічних послань.
- Добре заходять формати на стику нетворкінгу та командоутворення. Кілька тижнів тому мене запросили на дискусію за вечерею. Яке ж було моє здивування, коли після короткого привітання ми, зокрема високопоставлений спікер, пройшли на кухню і почали ліпити вареники! За якихось сорок хвилин ми не тільки встигли познайомитися з гостями, які розгортали поруч тісто або накладали начинку, а й згуртувалися настільки, що дискусія вийшла жвавою і захопливою.
На тренінгах іти на кухню не обов’язково, але кулінарія – благодатний ґрунт для нетворкінгу. Надзвичайно важливо, аби обрана для подібного “кулінарного нетворкінгу” кухня мала стильний зовнішній вигляд. В такому випадку сама “локація” буде спонукати до продуктивної праці.
Не бійтеся дати волю своїй фантазії: що цікавіше, креативніше і веселіше пройде нетворкінг на заході, то ефективнішим буде його результат, а отже, і ваш успіх як фасилітатора.