Гострий стрес – джерело позитивних емоцій. Коли причина стресу переможена, в організмі відбувається викид норадреналіну, який пов’язаний із позитивними емоціями. Рідкісний гострий стрес корисний, якщо ситуація вирішується на вашу користь.
Хронічний стрес веде до виснаження, депресії, проблем зі шлунково-кишковим трактом, серцево-судинною системою.
Уникайте багатозадачності. Не хапайтеся за велику кількість справ одразу, вибудовуйте завдання в послідовність.
Відстежуйте емоції, особливо емоції, які пов’язані з хронічним стресом – постійну тривожність або надмірну агресивність. Жити в цих емоціях – не норма.
Звертайте увагу на відволікаючі фактори. Когось музика з сусіднього комп’ютера може відволікати й дратувати, когось – ні. Якщо вас дратує – це нормально, дійте.
Щоб вийти зі стану гострого стресу, затримайте дихання на 30 секунд. Мозок забуде про все, про що думав до цього, і перемикнутися на дихання. У крові зросте вміст вуглекислого газу, судини мозку розширяться. Коли ви знову почнете нормально дихати, у мозок надійде більше кисню, і він ефективніше працюватиме.
Що таке стрес і звідки він береться
Стрес супроводжує нас по життю. Він може прийти звідусіль: занадто гучний звук, занадто яскраве світло, спогади про неприємні події, невдачі. Неможливість задовольнити потреби викликає стрес, кора великих півкуль сприймає голод, спрагу, недосип, відсутність безпеки як джерела стресу. Стрес – це спосіб організму сказати собі:
Те, що відбувається, нам не подобається і може нам нашкодити.
Стрес може бути з тіла – наприклад, якщо починається запальний процес. Корисно щодня сканувати організм і опитувати різні його частини, як вони почуваються. Запалення, що починається, подає слабкі сигнали, на які мозок не звертає уваги.
Протягом дня в мозок надходить занадто багато інформації, тому він пропускає слабкі сигнали. Сканування тіла допоможе виявити запалення на етапі зародження.
Одна з ознак хронічного стресу – наростаюча агресія в поведінці. Організм ніби намагається усунути джерело стресу, тобто небезпеки.
Що відбувається в організмі під час стресу
У реакції на стрес беруть участь три регуляторні системи: нервова, гормональна та імунна. Нервова система видає найшвидші відповіді, майже миттєві. Для активації гормональної системи потрібні хвилини або години. Якщо стрес триває тижнями та місяцями, підключається імунна система.
На самому початку джерело стресу розпізнає мозок, а саме – гіпоталамус і мигдалина. Далі підключається симпатична нервова система: клітини виділяють норадреналін.
Почули гучний звук, серце забилося сильніше – виділився норадреналін. Норадреналін посилює роботу серця, у результаті зростає тиск. Організм стискає судини навколо ШКТ і перерозподіляє кровотік на користь м’язів, серця, мозку.
Серцево-судинна система ніби переробляє, а шлунково-кишковий тракт недоотримує, тому під час стресу з рівним успіхом можна нажити собі гіпертонію і гастрит.
Якщо стрес триває, активізується гормональна система: наднирники виділяють адреналін і кортизол. Якщо стрес триває кілька годин, то серце калатає постійно, так проявляється дія адреналіну. Тривалий вплив кортизолу призводить до погіршення роботи імунної системи.
Тобто якщо ви постійно в стресі, у вас починаються проблеми із серцево-судинною системою, перебудова стінок судин, зміна активності серця. Поступово стрес переростає в хронічний, що загрожує виснаженням.
Стрес вчить нас щось робити та не робити одночасно. Кора великих півкуль запам’ятовує програми, які призводять до успіху і невдач. Позитивні ситуації гірше зберігаються в пам’яті.
Мозок блокує поведінку, яка в минулому призвела до небажаних наслідків. З віком негативні програми накопичуються, і мозок “перекошує” в бік підвищеної тривожності.
Наприклад, якщо людина відкрила свою справу і прогоріла, почати бізнес знову буде складніше. Мозок нагадуватиме про колишню невдачу й чинитиме опір. На це можна впливати зусиллям волі: боротися з наростанням тривожності та “йти” туди, куди мозок каже не йти.
Реакції на стрес
Коли трапляється стрес, мозок не тільки виявляє проблему, а й обирає поведінкову програму. Умовно їх дві: агресивно-оборонна та пасивно-оборонна.
Агресивно-оборонна програма передбачає прояви агресії. Це більш енерговитратний спосіб, який дає змогу долати перешкоди.
Пасивна передбачає ігнорування проблеми. Припустимо, людина бере на себе надмірно велике навантаження на роботі. Організм подає сигнали, що навантаження занадто велике, але людина їх ігнорує. Минають місяці, зростає тривожність, накопичується роздратування, стрес переростає в хронічний, настає виснаження. Імунна система слабшає, організм постійно хворіє.
Хронічний стрес
Стрес буває гострим і хронічним. Основні проблеми пов’язані з хронічним стресом. Хронічного стресу краще уникати, вибудовувати життя так, щоб не було стану, коли проблема триває і здається, ніби виходу немає.
Саме такий стрес веде до виснаження. Можна нажити гіпертонію, гастрит чи виразку, оскільки порушується робота шлунка, кишківника та серцево-судинної системи.
Симптоми хронічного стресу: постійна втома, апатія, дратівливість, погіршення пам’яті, тривога, відчуття безвиході. “Застрявання” в травмуючих ситуаціях, коли в голові крутиться одна й та сама проблема, призводить до проблем у тілі: стрибків кров’яного тиску, головних болів, проблем із травленням.
Якщо ви впізнали в цьому себе, ймовірно, ви живете в стані хронічного стресу, але думаєте, що “так у всіх, тому нічого робити не треба”.
Причинами хронічного стресу можуть бути: робоче перевантаження, особисті та сімейні проблеми, проблеми зі здоров’ям, неможливість закінчити справу, невміння відволіктися.
Якщо хтось поруч із вами справляється з навантаженнями, це не означає, що і ваш організм впорається. У всіх різний ресурс. Деякі люди більш схильні до розвитку тривожних або депресивних станів.
Гострий стрес
Гострий стрес доречний і корисний. Він активізує роботу мозку, вчить мозок долати перешкоди, щоб перемагати в різних ситуаціях. Якщо стресова ситуація вирішується на нашу користь, вона стає джерелом позитивних емоцій.
У мозку виробляється норадреналін – фактор позитивних емоцій. Норадреналін готує організм до потенційно небезпечної ситуації та формує позитивні емоції, коли ми “перемагаємо”.
У людей, схильних до ризику, мозок налаштований на подолання перешкод. Занадто спокійне життя не дає їм достатньо позитивних емоцій. Таким людям життєво необхідно відчувати гострий стрес, балансувати на межі “вийде – не вийде”.
Для цього можна вплутатися в новий проєкт, стрибнути з парашутом, взяти участь у змаганні або подивитися фільм жахів чи бойовик. Норадреналін виділяється і під час проходження відеоігор. Монстрів ми вбиваємо не справжніх, але емоції отримуємо справжні.
Що робити зі стресом
Банальні поради, але від цього не втрачають актуальності:
- Здоровий сон.
- Регулярне харчування.
- Помірні робочі навантаження.
- Регулярний легкий спорт.
- Регулярний відпочинок.
- Якщо важко – просити про допомогу.
- Не терпіти труднощі, а долати їх.
- Але долати без надриву.
Начебто просто, але непросто. Бережіть себе.