У 2002 році на щорічному з’їзді Асоціації британських неврологів і психіатрів лорд Девід Оуен прочитав лекцію про вплив важкої хвороби на ухвалення рішень політичними лідерами. Він виділив 14 ознак психопатологій у глав держав, які захворіли від влади.
При цьому лідер обов’язково повинен бути при владі не менше одного року. Для діагнозу людина має набрати щонайменше три з наступних критеріїв, причому один із них має бути специфічним (5, 6, 10, 12 або 13):
- Схильність сприймати світ як арену, де можна використовувати свою силу і здобувати славу, а не місце, наповнене проблемами, що потребують вирішення.
- Схильність до вчинення дій, які надалі подаються виключно в позитивному світлі; перебільшення їхнього значення для оточуючих.
- Надмірна заклопотаність власним іміджем і способом його вираження.
- Месіанська манера розмови про власні діяння, тенденція до самозвеличення в мові та манерах.
- Надмірна ідентифікація себе з нацією або іншою групою людей до такої міри, що власні бажання, думки та потреби починають приписуватися всій нації або групі людей.
- Вживання королівського “ми”.
- Надмірна віра у власні судження, досвід і думку.
- Зневага і презирство до думки інших.
- Нерозсудливість та імпульсивність у прийнятті рішень.
- Віра в те, що лідер непідвладний мирському суду або думці колег, і тільки Бог та історія можуть оцінити його/її діяння належним чином (а також непохитна віра в те, що на божому суді або суді історії його/її будуть неодмінно виправдані).
- Надмірна самовпевненість у собі як в особистості та власних силах.
- Втрата контакту з дійсністю і самоізоляція від простих смертних.
- Тенденція дозволяти собі “широке бачення проблеми”, особливо її морального боку, уникати обговорення практичності та безпеки власних рішень.
- Подальше некомпетентне ведення політики, яку можна назвати “зарозумілою некомпетентністю”.
Що довше лідер перебуває при владі, то ймовірніший розвиток гібрис-синдрому. Атмосфера всемогутності може розвинутися навколо лідера будь-якого рангу, але що вища за посадою людина, то більший ризик.
Особистісні характеристики, що перешкоджають збереженню якісного контакту з реальністю під час перебування при владі, сприяють швидкому розвитку гібрису. Нарцисичні, антисоціальні та істеричні риси стають родючим патопластичним ґрунтом для народження майбутніх “зарозуміло некомпетентних” диктаторів навіть у нібито демократичних суспільствах.
Низка характеристик, що визначають блискавичний розвиток розладу (завищена самооцінка, імпульсивність, егоцентризм, зневага до підлеглих), пов’язані зі змінами нормального функціонування вентромедіальної префронтальної кори, лімбічної системи та латерального гіпоталамуса. Диференціальний діагноз повинен, імовірно, включати ознаки професійної деформації людини, яка має владу, істеричний і нарцисичний розлади особистості.