Ефект велосипедного сараю

До свого сорому я зовсім недавно дізнався про ефект велосипедного сараю – дивно очевидну штуку, яка пояснює дуже багато в наших з тобою робочих процесах.

Цей термін з’явився на основі закону тривіальності Паркінсона (це я вже у Вікіпедії прочитав), який звучить так: “Час, витрачений на обговорення пункту, обернено пропорційно його фактичної важливості”. Головні та складні питання розглядаються поверхнево і швидко, а прості – обговорюються у всіх деталях.

Коротше кажучи, ефект велосипедного сараю – це метафора, яка ілюструє дивну тенденцію людей витрачати багато часу на несуттєві питання, при цьому нехтуючи більш важливими.

Назва ефекту закріпилася завдяки вигаданому прикладу про Комітет, який погоджував проект атомної електростанції.

Більшу частину часу учасники комітету витрачають на обговорення дрібних і простих для розуміння питань, на зразок матеріалів для будівництва сараю для велосипедів працівників, залишаючи без уваги конструкцію самої електростанції, що є набагато більш важливим, але одночасно і набагато більш складним і комплексним питанням.

Коли обговорення переходить від складного глобального питання до дрібного, незначного, але простого, то учасники комітету відчувають себе значно комфортніше і охоче висловлюють свою думку.

Вони всі в курсі, що таке сарай і як він виглядає. Можуть обговорювати, Який матеріал вибрати для даху, зважуючи всі варіанти, які зможуть заощадити трохи грошей. Вони обговорюють сарай для велосипедів значно довше, ніж атомну електростанцію.

Разом: чим простіше питання, тим більше людей мають свою думку про нього і, відповідно, можуть більше по темі сказати.

Якщо щось виходить за межі твоєї компетенції (наприклад атомна енергетика), ти навіть не намагаєшся сформулювати свою позицію.

Але, коли у тебе є певне розуміння будь-якого питання, тобі здається що потрібно висловитися. Навіть якщо твої слова не мають великої цінності – ти висловлюєшся, аби не виглядати дурнем. Всі хочуть показати, що вони розбираються в поточній темі і їм є що додати.

При розгляді будь-якого питання тобі не варто надавати однакове значення всім висловлюваним думкам. В першу чергу слухай тих, хто має досвід в конкретній сфері.

І стає очевидно, що обговорювати проекти атомної електростанції і сараю для велосипедів на одній нараді – не найкраща ідея.

Ось якраз одна з причин, чому великі зустрічі з купою учасників є марною тратою часу. Всі хочуть висловитися, але далеко не всі мають дійсно важливу думку.

Отримання бажаного результату (вдумливого обговорення того проекту атомної електростанції) залежить від наявності на нараді правильних людей.

Окремо зазначу, що дуже важливо також призначити людину, відповідальну за прийняття остаточного рішення.

Коли рішення приймаються “комітетом”, який ніким не очолюється, досягти консенсусу практично неможливо. Обговорення затягується до нескінченності.

Загалом: став чіткі цілі для нарад і запрошуй на них найпотрібніших людей, щоб у вас вийшло конструктивне і плідне обговорення, а не безцільне плавання в морі низькопрофітних дрібниць.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.