Аріанна Гаффінгтон (pасновниця Huffington Post) розповідає про те, що просто зараз ми є свідками енергетичної революції людини.
Ласкаво просимо в епоху енергетичної революції людини. Ми переживаємо період глибоких перетворень. Усе, що стосується того, як ми працюємо, і місця роботи в нашому житті, ставиться під сумнів, заперечується і переосмислюється. У міру того, як руйнуються старі норми й уявлення, енергетична революція людини може мати такі самі наслідки, що й наукова революція XVI і XVII століть.
Довгий час у науковому світі панувала теорія Птолемея про те, що Сонце обертається навколо Землі. Потім, 1543 року, Коперник опублікував свою революційну теорію про те, що Земля насправді обертається навколо Сонця. Сьогодні революція людської енергії приходить на зміну тій моделі життя і роботи, що сформувалася в епоху промислової революції, за якою вважалося, що життя обертається навколо роботи. Здебільшого людей вважали носіями робочих якостей.
Мета полягала в тому, щоб звести до мінімуму час простою. Увесь час, який не було витрачено на сон – і фактично більша його частина, що має бути витрачена на сон, – був просто додатковим часом, який можна було монетизувати і використовувати. Це був спосіб роботи, який не просто призводив до вигорання, він вихваляв вигорання.
І це був попередник нашої сучасної версії культури хастлу: вихваляння тим, що працюєш “двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень”, подолання втоми і девіз “відіспимося на тому світі”. Але як Сонце не обертається навколо Землі, так і наше життя не обертається навколо роботи.
Енергетична революція людини – це визнання істини, що життя має бути зосереджене на всій повноті людської сутності, яка включає роботу, але також і турботу про здоров’я та добробут, наші стосунки, здатність дивуватися і радіти, а також віддавати. Коли так відбувається, ми можемо задовольнити нашу засадничу потребу у встановленні зв’язку не тільки із самим собою, а й із чимось більшим, ніж ми самі.
Ми можемо бачити злам епохи, що незабаром залишиться в минулому, у Великій Відставці, у тенденції Тихого Звільнення і в тому факті, що, за даними досліджень Інституту Ґеллапа, семеро з десяти людей в усьому світі борються з проблемами психічного здоров’я. У той час як катастрофи відбуваються всюди навколо, прориви менш очевидні. Але за часів величезних культурних перетворень вони рідко бувають такими. Люди, які жили в епоху Відродження, не збиралися, поплескуючи один одного по спині, кажучи:
Ух ти, хіба не дивно жити в епоху Відродження?
Подібно до того, як Гемінгуей у романі “І сходить сонце” писав, що банкрутство приходить “поступово, а потім раптово”, модель життя, орієнтована на роботу, поступово руйнувалася до пандемії, але повна відмова від культури праці, яка спричиняє вигорання, раптово сталася під час пандемії.
Коли багато чого в нашому повсякденному житті та розпорядку дня змінилося, ми також отримали уявлення про спосіб життя, який може бути більш узгодженим із нашою людською сутністю.
І відмова від хастл-культури та вигорання – це лише перші кроки. Ми не можемо просто викинути стару теорію, що віджила своє. Ми повинні прийняти новий спосіб життя, який стверджує нашу людську цілісність і те, що необхідно для процвітання. Більша частина обговорень “тихого звільнення” зводиться до помилково двоїстого підходу, ідеї про те, що в нас є тільки два варіанти: відсутність залученості в роботу або вигорання.
Є й третій варіант вибору: він у тому, що ми можемо бути захоплені своєю роботою, не замикаючись на ній. Ми можемо знаходити радість у своїй роботі, не змушуючи своє життя обертатися навколо неї. Нам необхідна науково обґрунтована зміна мислення, яка визнає, що ми більш продуктивні та творчі, якщо відновлюємо сили. Ми можемо спостерігати таку зміну мислення у найкращих спортсменів.
Але наука, що пов’язує відновлення і пік працездатності, не менш правильна і для інших. Тож ідеться не про те, щоб розслабитися під манговим деревом або відмовитися від своїх амбіцій, а про те, щоб переглянути визначення успіху й працювати розумніше та стабільніше, спираючись на фундамент гарного самопочуття.
Зрушення не буде миттєвим. 1633 року, через дев’яносто років після того, як Коперник опублікував трактат “Про обертання небесних сфер”, Галілея засудили римською інквізицією за захист теорії про те, що Земля обертається навколо Сонця, і він провів залишок життя під домашнім арештом. Знадобиться час, щоб переглянути наше уявлення про роботу і поставити в центр саму людину. Але ми вже бачимо, як це відбувається.
Люди по-своєму висловлюють своє прагнення до нового способу життя і роботи. Але всіх об’єднує бажання перестати борсатися на мілководді життя, куди ми потрапляємо, коли вся наша особистість зводиться лише до роботи. Справжнього процвітання ми зможемо досягти, тільки поставивши на головне місце всю повноту людського життя. У цьому суть енергетичної революції людини.